Німеччина відома своїми комплексними та ефективними системами управління та переробки відходів. Розуміння того, як правильно утилізувати та переробляти відходи, є не лише екологічно важливим, але й вимогою законодавства в Німеччині. У цій статті пояснюються різні типи сміттєвих баків, які зазвичай зустрічаються в Німеччині, і правила їх використання.
Система контейнерів із кольоровим кодуванням
Важливим аспектом поводження з відходами є система баків із кольоровим кодуванням, яка допомагає забезпечити правильне сортування та обробку відходів. Кожен контейнер призначений для певних типів відходів, що полегшує переробку матеріалів і зменшує кількість відходів, які потрапляють на звалища. Правильне використання цих контейнерів є водночас екологічною відповідальністю та юридичним зобов’язанням.
Чорний кошик (Restmüll)
Чорний контейнер призначений для звичайних побутових відходів, які не підлягають переробці. Це включає такі елементи, як:
- Використані серветки та паперові рушники
- Забруднена упаковка, яку неможливо очистити
- Гігієнічні засоби, такі як підгузки та предмети гігієни
- Розбита кераміка, скляний посуд та інші матеріали, що не підлягають переробці
Мінімізація кількості відходів у чорному контейнері є важливою, оскільки це допомагає зменшити загальний вплив на навколишнє середовище. Забезпечивши сортування вторинної сировини у відповідні контейнери, ви можете значно зменшити обсяг загальних відходів.
Blue Bin (папір)
Синій контейнер призначений виключно для паперу та картону. Предмети, придатні для цього контейнера, включають:
- Газети, журнали та книги
- Папір письмовий та офісний
- Картонні коробки, упаковка, паперові пакети
Усі предмети мають бути чистими та очищеними від залишків їжі чи жиру. Забруднений папір, такий як засмальцьовані коробки від піци чи використані серветки, слід викидати в чорний контейнер. Правильне сортування гарантує ефективну переробку та повторне використання паперу та картону.
Жовтий кошик (Verpackungen)
Жовтий контейнер або жовтий мішок (Gelber Sack) використовується для легких пакувальних матеріалів, особливо тих, які позначені символом «Grüner Punkt» (зелена точка). Предмети, які підходять для цього контейнера, включають:
- Пластикова тара, така як пляшки, лотки та обгортки
- Алюмінієва фольга та банки
- Жерсть та металева тара
- Пінополістирол, який використовується в упаковці
Перед утилізацією корисно промити контейнери, щоб запобігти запахам і шкідникам. Однак вони не повинні бути бездоганними. Правильне сортування цих матеріалів полегшує переробку та зменшує потребу у сировині для виробництва.
Коричневий контейнер (Bioabfall)
Коричневий контейнер призначений для біорозкладаних відходів, також відомих як біовідходи або компост. Допустимі предмети для цього контейнера включають:
- Фруктові та овочеві шкірки
- Кавова гуща та фільтри, чай в пакетиках
- Яєчна шкаралупа та інші нем’ясні кухонні залишки
- Садові відходи, такі як листя, скошена трава та дрібні гілки
Такі продукти, як м’ясо, риба та молочні продукти, не можна класти в коричневий контейнер, оскільки вони можуть привабити шкідників і створити неприємний запах. Натомість ці предмети слід викидати в чорний контейнер. Вміст коричневого контейнера зазвичай компостують, перетворюючи органічні відходи на цінний ґрунт і поживні речовини.
Скляні контейнери
Скло, як правило, не збирають через урни на порозі. Натомість для утилізації використовують сусідську скляну тару. Скло необхідно розсортувати за кольором у відведену тару:
- Біле (прозоре) скло
- Зелене скло
- Коричневе скло
Перед утилізацією скло слід промити та зняти всі кришки чи ковпачки. Скляні банки, пляшки та подібні предмети підходять для цих контейнерів, тоді як бите скло, кераміка та лампочки потребують спеціальних методів утилізації. Правильне сортування має вирішальне значення, оскільки змішування кольорів може забруднити процес переробки та погіршити якість переробленого скла.
Інші методи утилізації відходів
Окрім стандартних баків із кольоровим кодуванням, існують спеціальні методи утилізації відходів, які потребують особливого поводження. Правильна утилізація цих предметів має важливе значення не лише для підтримки чистоти навколишнього середовища, але й для дотримання місцевих правил та захисту здоров’я населення. Ось що вам потрібно знати про утилізацію батарей, електроніки, небезпечних матеріалів тощо.
Акумулятори та електроніка
Батареї та невеликі електронні пристрої ніколи не можна викидати у звичайні контейнери для сміття через небезпечні матеріали, які вони містять, наприклад важкі метали, які можуть завдати шкоди навколишньому середовищу, якщо не поводитися належним чином.
- Утилізація акумулятора: У багатьох супермаркетах, магазинах електроніки та навіть у деяких місцевих державних установах є спеціальні пункти збору використаних батарейок. Ці пункти збору зазвичай розташовані біля входу в магазин, що дозволяє зручно здавати старі батареї під час звичайних поїздок по магазинах. Належна утилізація батарей гарантує безпечне поводження та переробку токсичних речовин, таких як свинець і ртуть.
- Електронні відходи (E-Waste): Дрібні електронні предмети, такі як старі мобільні телефони, зарядні пристрої та маленькі побутові гаджети, також слід утилізувати окремо. Багато магазинів електроніки приймають ці предмети на переробку. Велику електроніку, таку як телевізори, комп’ютери та кухонну техніку, можна віднести до спеціалізованих пунктів збору електронних відходів або центрів переробки, відомих як Wertstoffhöfe. Ці об’єкти забезпечують демонтаж та правильну обробку електронних відходів, відновлення цінних матеріалів і запобігання забрудненню навколишнього середовища шкідливими компонентами.
Спеціальні відходи
Певні види відходів вимагають спеціального поводження через їх небезпечний характер. Ці предмети мають бути доставлені до призначених установ, щоб забезпечити їх безпечну обробку.
- Хімічні речовини та фарби: Залишки фарб, розчинників, засобів для чищення та інших хімікатів ні в якому разі не можна виливати в каналізацію або викидати у звичайне сміття. Замість цього, ці матеріали повинні бути доставлені на місцевий пункт переробки або в пункт збору небезпечних відходів. Багато муніципалітетів організовують періодичні збори небезпечних відходів, що дає можливість відповідально утилізувати ці предмети.
- Лампочки та люмінесцентні лампи: Компактні люмінесцентні лампи (КЛЛ), люмінесцентні трубки та деякі типи лампочок містять невелику кількість ртуті та інших небезпечних речовин. Їх не можна викидати зі звичайним сміттям. Натомість віднесіть їх у спеціальні пункти переробки, які часто доступні в господарських магазинах або центрах переробки. Деякі райони також пропонують пункти висадки в супермаркетах або магазинах електроніки.
- Медпрепарати: Прострочені або невикористані ліки не можна змивати в унітаз або викидати у смітник, оскільки вони можуть забруднити джерела води та становити небезпеку для навколишнього середовища. Багато аптек пропонують програми повернення, за якими ви можете безпечно утилізувати ці ліки. Крім того, деякі муніципалітети надають спеціальні контейнери для утилізації ліків у центрах переробки.
Великогабаритні відходи (Sperrmüll)
Для великих предметів, які не поміщаються у звичайні контейнери, наприклад меблів, матраців і великої побутової техніки, існують спеціальні служби утилізації, відомі як Sperrmüll. Багато місцевих органів влади пропонують дні збору масових відходів за розкладом, протягом яких ви можете винести ці речі поза домом для вивезення. У деяких регіонах вам може знадобитися організувати послугу самовивезення, яка може передбачати плату. Крім того, ви можете транспортувати громіздкі речі безпосередньо до центру переробки.
Центри переробки та пункти видачі
Центри переробки, або Wertstoffhöfe, є ключовими місцями для утилізації широкого спектру матеріалів, які неможливо помістити в звичайні побутові контейнери. Ці центри приймають усе: від садових відходів і металобрухту до небезпечних матеріалів і будівельного сміття. Вони також корисні для переробки великої кількості паперу, картону та скла. Більшість центрів є безкоштовними для мешканців, хоча деякі послуги можуть вимагати невеликої плати залежно від типу та кількості відходів.
Перш ніж відвідати центр переробки, варто ознайомитися з місцевими правилами та годинами роботи, оскільки деякі матеріали можуть прийматися лише в певний час або вимагати попередньої домовленості.