Медичне та охоронне право

У цьому розділі пояснюється, що насправді дає вам як пацієнту німецьке медичне та охоронне законодавство, чого воно вам не дає, і як відрізнити ситуацію, яку ви можете вирішити самостійно безкоштовно, від ситуації, яка потребує адвоката. Він написаний для людей, які живуть у Німеччині та не володіють німецькою як рідною мовою, оскільки цей факт змінює деякі відповіді. Це не медична і не юридична консультація. Ніщо тут не замінить лікаря чи адвоката, який розглядає вашу конкретну справу, і розділ навмисно структурований таким чином, щоб підказати вам, коли вам це потрібно.

Більшість посібників з цієї теми описують медичне право як абстрактний баланс між медициною, етикою та державою. Це правда, і це марно. Натомість вам потрібна конкретика: контракт на лікування, який ви уклали, нічого не підписуючи, записи, які ви можете вимагати, кілька ситуацій, коли тягар доказування перекидається на лікаря, безкоштовні маршрути, які існують, перш ніж ви витратите євро на юридичну допомогу, годинник, який працює, поки ви думаєте про це, і два документи, які визначають, хто говорить від вашого імені, якщо ви не можете говорити від вашого імені самостійно. У цьому розділі розглядаються саме ці документи.

Де починається медичне та охоронне право: контракт, який ви підписали, нічого не підписуючи

Коли ви дозволяєте комусь лікуватися у Німеччині, ви укладаєте Behandlungsvertrag, договір про лікування, згідно з §630a Bürgerliches Gesetzbuch (BGB, Цивільний кодекс Німеччини). Він не потребує підпису, форми чи обговорення. Patientenbeauftragter der Bundesregierung, представник пацієнтів федерального уряду, чітко формулює це: договір набуває чинності, щойно ви пройдете лікування. Він поширюється не лише на лікарів. Він застосовується щоразу, коли ви проходите лікування, тому він також охоплює ваші візити до фізіотерапії та ерготерапії.

Згідно з §630a(1), особа, яка обіцяє лікування, яку в законі називають «Behandelnder», винна вам обіцяне лікування, а ви винні узгоджену оплату, якщо третя сторона не зобов’язана сплатити. Саме через це останнє положення ви рідко бачите рахунок: ваша страхова компанія (Krankenkasse) є третьою стороною. Договір все ще існує, і він все ще ваш. Незалежно від того, чи перебуваєте ви в gesetzliche Krankenversicherung (GKV, обов’язкове медичне страхування), чи в приватній Krankenversicherung (PKV, приватне медичне страхування), змінюється платник і один із безкоштовних маршрутів, описаних далі в цьому розділі, але це не змінює договір. Наш розділ про необхідні страхові речі в Німеччині охоплює те, що розкол.

Найважливіше, що робить цей контракт, це встановлення стандарту, який вам належить надавати. Згідно з §630a(2), лікування має відповідати загальновизнаним професійним стандартам, що існують на момент лікування, загальним стандартам загальної практики (allgemein anerkannte fachliche Standards). Уважно прочитайте це, оскільки це стандарт процесу, а не результату. §630b передбачає застосування звичайних німецьких правил Dienstvertrag, договору про надання послуг, до відносин, пов'язаних з лікуванням. Dienstvertrag передбачає зусилля, а не успіх. Ви маєте право на лікування відповідно до стандарту. Ви не маєте права на лікування і не маєте права на хороший результат. Patientenbeauftragter каже те саме майже тими ж словами: право на успіх лікування або навіть на одужання не може випливати з контракту. Кожна серйозна розмова про підозру в помилці починається з цього речення, і багато гніву та витрачених грошей виникає через незнання цього.

Законодавство та мовна проблема, яку закон для вас не вирішує

Перед медичним заходом лікар повинен отримати вашу Einwilligung, вашу згоду, згідно з §630d BGB. Ця згода є дійсною лише за умови, що ви були належним чином попередньо повідомлені (aufgeklärt). Aufklärung – це німецький термін для позначення пояснення, яке має передувати згоді, а §630e визначає, що воно повинно містити та як його слід надавати. Воно повинно охоплювати все суттєве для вашого рішення: характер, обсяг та проведення заходу, його очікувані наслідки та ризики, його необхідність, терміновість, придатність та перспективи успіху. Якщо кілька методів однаково показані та однаково звичайні, але призводять до суттєво різних навантажень, ризиків або шансів на одужання, вам також повинні бути представлені альтернативи.

Правила доставки, зазначені в §630e(2), людям не відомі. Заява про дозвіл (Aufklärung) має бути усною. Вона має надходити від особи, яка вас лікує, або від особи, яка має необхідну підготовку для проведення цього заходу. Письмові матеріали можуть підтримати розмову, але ніколи не можуть її замінити. Це має відбутися достатньо рано, щоб ви могли прийняти обдумане рішення, а це означає, що бланк, який вам штовхають на візку біля операційної, не є законним заявам про дозвіл (Aufklärung). Вона має бути зрозумілою для вас. І вам повинні бути видані копії будь-якого документа, який ви підписали у зв'язку з Заявкою про дозвіл (Aufklärung) або згодою. Якщо ви щось підписали та пішли без копії, попросіть її; ви маєте на це право за законом. Окремо, §630d(3) дозволяє вам відкликати свою згоду в будь-який час, без будь-якої форми та без пояснення причин.

Тепер про те, що найважливіше для іноземців, і про те, що вам потрібно бути уважним до того, що насправді говорить закон. Закон вимагає, щоб Aufklärung був «für den Patienten verständlich» (довідкою для пацієнта), тобто зрозумілим для пацієнта. У ньому не використовується слово «перекладач» і не сказано, хто його оплачує. На практиці це означає, що пояснення, якого ви не зрозуміли, не є Aufklärung (довідкою), а згода, надана на його звороті, не є дійсною згодою. Тож, якщо ви недостатньо володієте німецькою мовою, лікуюча сторона повинна якимось чином подолати цю прогалину, або залучивши колегу, який розмовляє вашою мовою, або залучивши людину, яку ви приведете з собою, або організувавши перекладача. Хто несе витрати – це окреме питання, яке дійсно спірне; не думайте, що це ляже на лікарню. Наш розділ про німецька система охорони здоров'я викладає важливий тут висновок, а саме те, що ваша Krankenkasse не зобов'язана оплачувати перекладача, за винятком §17(2) Закону про соціальне страхування I (SGB I), який покриває Gebärdensprache, німецьку мову жестів, за рахунок органу соціального страхування. Практично: якщо ви не зрозуміли, скажіть про це тоді, скажіть ще раз і не підписуйте. Це речення має для вас більше цінності, ніж будь-яка пізніша претензія.

Ваші записи та перша копія, яка тепер безкоштовна

Згідно з §630f BGB, ваша сторона, яка проводить лікування, повинна вести Behandlungsakte (файл лікування) у безпосередньому часовому зв'язку з лікуванням. Він може бути на папері або в електронному вигляді. Виправлення дозволені лише за умови, що оригінальний вміст залишається видимим поряд зі зміною, а дата зміни зафіксована, і це має бути забезпечено також для електронних файлів. Файл повинен містити все професійно важливе: анамнез, вашу історію хвороби, діагнози, обстеження та їх результати, висновки, терапію та її наслідки, втручання та їх наслідки, а також, що важливо для попереднього розділу, згоди та Aufklärungen. Arztbriefe (листування, яке лікарі пишуть один одному про вас) повинні бути підшиті до нього. Файл повинен зберігатися протягом десяти років після закінчення лікування, якщо інше правило не встановлює довший термін.

§630g – це той, який потрібно запам’ятати. На запит вам має бути надано доступ до повної справи, що стосується вас, без винної затримки. Ви можете вимагати копії, включаючи електронні копії. І перша копія є безкоштовною. Цей останній пункт виправляє майже кожен старий посібник, включаючи попередню версію цього: закон тепер говорить: «Перший виклад є безкоштовним», впроваджуючи рішення Європейського Суду 2023 року, яке Patientenbeauftragter підтверджує тими ж умовами. За подальші копії може стягуватися плата лише. У доступі може бути відмовлено лише за наявності суттєвих терапевтичних підстав або суттєвих прав третіх осіб, і будь-яка відмова має бути обґрунтованою. Якщо хтось відмовляє і не називає вам причин, це не є законною відмовою.

Дві виноски, які вводять людей в оману. По-перше, якщо пацієнт помер, права переходять до спадкоємців, якщо вони переслідують фінансові інтереси, та до найближчих родичів, якщо вони переслідують нефінансові інтереси, але в цих випадках витрати мають бути відшкодовані; безкоштовний перший примірник їм не надається. Права виключаються, якщо явна або передбачувана воля пацієнта була проти розголошення. По-друге, запитайте файл заздалегідь. Зробіть це, перш ніж приймати будь-яке рішення, перш ніж поговорити з адвокатом, і в ідеалі, перш ніж сформувати свою точку зору. Це нічого вам не коштує, це основа кожного шляху, описаного нижче, і, як пояснюється в наступному розділі, те, чого в ньому бракує, може бути для вас ціннішим, ніж те, що в ньому є.

Положення, яке вирішує медичні справи, і яке майже не згадується в жодному посібнику

Німецьке законодавство зазвичай зобов'язує особу, яка подає позов, доводити свою правоту. У медичних питаннях це було б майже неможливо: вам довелося б довести фахівцю з документацією та досвідом, що лікування було невідповідним стандартам і що саме ця конкретна помилка спричинила саме цю шкоду. §630h BGB – це відповідь, яку законодавець дав у 2013 році, кодифікуючи весь Закон про лікування (BGB). Він називається «Beweislast bei Haftung für Behandlungs- und Aufklärungsfehler» («Тягар доказування відповідальності за лікування та помилки Aufklärung»), і в ньому перераховані визначені ситуації, коли тягар переходить з вас на сторону, яка лікує. Це найцінніша річ у цьому розділі.

Їх п'ять. Згідно з §630h(1), якщо виник загальний ризик для лікування, який повністю контролювала сторона, що здійснює лікування, voll beherrschbar, за словами закону, і він завдав шкоди вашому життю, тілу чи здоров'ю, презумпція помилки. Згідно з §630h(2), сторона, що здійснює лікування, повинна довести, що вона отримала вашу згоду та що вона надала вам Aufklärung, що відповідає вимогам §630e. Вам не потрібно доводити, що розмова була неадекватною; вони повинні довести, що вона була адекватною. Тоді вони можуть стверджувати, що ви б погодилися в будь-якому разі навіть за належного Aufklärung, що є реальним захистом, і саме тому позов Aufklärung не є автоматичною перемогою. Згідно з §630h(3), якщо медично показаний матеріальний захід та його результат не були зафіксовані у файлі або файл не був збережений, вважається, що захід ніколи не був вжитий. Ось чому файл має таке значення і чому неповний файл допомагає вам. Згідно з §630h(4), якщо особа, яка вас лікувала, не мала кваліфікації для проведення цього лікування, вважається, що її відсутність кваліфікації спричинила травму.

А потім §630h(5), який є суттю всієї цієї справи. Якщо існує grober Behandlungsfehler, груба помилка в лікуванні, і вона в принципі здатна спричинити травму такого типу, яку ви фактично зазнали, тоді презумпція причинно-наслідкового зв'язку передбачається. Причинно-наслідковий зв'язок зазвичай є найважчим для доведення у справі та причиною того, що більшість медичних претензій відхиляються. Це положення передає справу вам і змушує сторону, яка лікує, спростувати її. Друге речення поширює те саме зворотне положення на нездатність своєчасно отримати або забезпечити медично показаний висновок, коли цей висновок з достатньою ймовірністю призвів би до результату, що вимагає подальших заходів, і коли невжиття цих заходів саме по собі було б грубо помилковим. Простіше кажучи: невжиття може бути таким же серйозним, як і пошук і помилка. Чи є помилка грубою, а не просто простою, це питання, яке вирішується на основі експертних доказів, і це є стрижнем, навколо якого обертається вся справа. Якщо взяти одну річ з цього розділу, то ось таке: питання не лише «чи була помилка», але й «чи була вона грубою», тому що це одне слово переносить тягар доказування.

Що вважається помилкою поводження, а що ні

Помилка лікування, або помилка в лікуванні, – це відхилення від визнаного медичного стандарту. Це не розчаровуючий результат. Медицина має справу з ймовірностями, і кожне втручання несе ризик, тому поганий результат після правильно проведеного лікування не є помилкою і не стане таким, яким би несправедливим він не здавався. Це прямий наслідок §630a(2), який встановлює стандарт процесу. Закон про лікування пацієнтів (Patientenbeauftragter) починає власні рекомендації з цього питання саме з цього попередження.

Варто знати категорії, що використовуються в офіційних рекомендаціях, оскільки вони допомагають вам точно описати вашу власну ситуацію. Помилка аугментації (Aufklärungsfehler) означає, що пояснення було відсутнім або неадекватним, тому не було ефективної згоди, що може самостійно встановлювати відповідальність без будь-якої технічної помилки в лікуванні. Діагностична помилка стосується діагнозу, і відправною точкою є те, що лікар, як правило, повинен з'ясувати всі причини ваших скарг. Терапевтична помилка (Therapiefehler) – це невиправдане відхилення від медичного стандарту у виборі або проведенні терапії, таке як неправильна доза препарату або неправильно зроблена ін'єкція. Організаційна помилка (Organisationalfehler) – це помилка в організації служби, а не в тому, що робила будь-яка особа, наприклад, відділення невідкладної допомоги має настільки мало персоналу, що пацієнт занадто довго залишається без догляду. Бувають помилки, які виникають після лікування, коли вам не сказали, на що звертати увагу, які обстеження відвідувати або які ліки приймати, і це призвело до шкоди. А також є порушення гігієнічних стандартів, які часто оцінюються як помилки в лікуванні, оскільки мікроби небезпечні для ослаблених пацієнтів.

Зверніть увагу, що дають вам ці категорії. Вони підказують, які питання поставити вашому власному файлу, і вони відповідають §630h. Якщо ви не можете знайти задокументоване Aufklärung (Пояснення), застосовується §630h(3). Якщо особа, яка вас лікувала, проходила навчання, застосовується §630h(4). Якщо висновок, який, очевидно, мав бути отриманий, не був отриманий, застосовується друге речення §630h(5). Ось чому ви спочатку отримуєте файл, а потім формуєте точку зору.

Почніть із безкоштовних маршрутів, бо більшість людей ніколи не дізнаються про їхнє існування

Інстинктивно, підозрюючи помилку, потрібно найняти адвоката. У Німеччині це зазвичай неправильний перший крок, оскільки існують три шляхи, які нічого вам не коштують і про які більшість людей навіть не чує. Розгляньте їх по порядку.

Спочатку поговоріть з лікарем. Це звучить наївно, але це не так. §630c(2) BGB зобов'язує сторону, яка лікує, зрозуміло пояснити всі суттєві обставини, а друге речення йде далі: якщо обставини, які вони впізнають, підтверджують припущення про помилку в лікуванні, вони повинні повідомити вас про ці обставини на запит або без запиту, якщо це необхідно для запобігання небезпеці для вашого здоров'я. Тож запитайте безпосередньо. У цій розмові розчиняється велика кількість підозр. Варто знати одну тонкість, оскільки вона пояснює, чому лікарі тут менш захищаються, ніж можна було б очікувати: згідно з третім реченням §630c(2), якщо помилку було допущено ними або близьким родичем, як визначено в §52(1) Strafprozessordnung, ця інформація може бути використана як доказ проти них у кримінальному або регуляторному провадженні лише за їхньої згоди. Закон навмисно зробив чесність дешевшою.

По-друге, якщо ви перебуваєте в GKV (Законодавчому кодексі Великої Британії), зверніться до свого медичного страхування (Krankenkasse). Згідно з §66 Закону про соціальне забезпечення V (SGB V), медичні страхові каси повинні підтримувати своїх застрахованих членів у позовах про відшкодування збитків, що виникли внаслідок помилок у лікуванні. У законі перелічено, що може включати ця підтримка: перевірка поданих вами документів на повноту та достовірність, запит додаткових документів у постачальників медичних послуг за вашою згодою, організація соціально-медичної оцінки Медичною службою (Medizinischer Dienst) відповідно до §275(3) № 4 SGB V та проведення остаточної загальної оцінки. Медична служба (Medizinischer Dienst), зазвичай скорочено MD (Medicinska služba), – це медична служба Krankenkassen. Будьте точні: §66 зобов’язує Kasse підтримувати вас як правило, а не надавати вам оцінку на вимогу, а доручення MD – це одна з форм такої підтримки, а не автоматичне право на неї. Але якщо лікаря залучають до лікування, висновок вам нічого не коштує, а закон вимагає від лікаря надати касі зрозумілий обґрунтований висновок, навіть якщо він не виявляє помилок, щоб ви могли бути належним чином проінформовані. Офіційно кажучи, Patientenbeauftragter (Податковий комісар пацієнтів) стверджує, що законні каси зобов'язані безкоштовно підтримувати своїх застрахованих у випадках помилок у лікуванні та можуть отримати висновок лікаря, якщо є підозра на помилку. Зверніться до своєї каси про це письмово та використовуйте слово «Behandlungsfehler» (висновок лікаря). Якщо ви перебуваєте в PKV (Патентному страховому полісу), цей шлях для вас закритий; еквівалента в §66 немає, що є ще одним наслідком розколу GKV/PKV.

Третя, і найбільш мало використовувана: Gutachterkommissionen та Schlichtungsstellen при Ärztekammern, регіональних палатах лікарів. Це експертні комісії та примирні органи, які працюють понад сорок років. Вони перевіряють, чи існує шкода для здоров'я, чи було лікування неправильним, і чи можна довести, що шкода пов'язана з помилкою в лікуванні. Bundesärztekammern прямо зазначає це: процедура, тобто сама експертна оцінка, є безкоштовною для пацієнтів. Ви несете власні витрати та витрати на будь-якого адвоката, якого оберете, але вам не потрібно його залучати. ​​Процедура зазвичай проводиться у письмовій формі, і деталі відрізняються залежно від федеральної землі. Більшість справ завершуються угодою. І незалежно від результату, судовий шлях залишається для вас відкритим; спроба нічого не відмовляє. Порівняйте це з альтернативою, на яку вказує сама Bundesärztekammern: у цивільному судочинстві отримання експертних висновків несе величезний ризик витрат, який лягає на програшну сторону. Деякі Zahnärztekammern, палати стоматологів, використовують аналогічні схеми. Поряд з цим, Фонд допомоги пацієнтам Німеччини (UPD) консультує безкоштовно та анонімно з питань охорони здоров’я та законодавства у сфері охорони здоров’я, а Центри охорони здоров’я та власні служби консультування пацієнтів палат є додатковими відправними точками. Якщо помилка виникла в лікарні, ця лікарня матиме Центр обслуговування пацієнтів, відділ скарг пацієнтів, до якого можна звернутися безпосередньо.

Годинник і що з ним роблять безкоштовні маршрути

Не дозволяйте безкоштовним маршрутам працювати, не стежачи за календарем. Стандартний термін позовної давності, regelmäßige Verjährungsfrist, становить три роки згідно з §195 BGB. Згідно з §199(1), він не починається з дня лікування. Він починається з кінця року, в якому виникла претензія, і в якому ви дізналися або без грубої недбалості повинні були дізнатися про обставини, що ґрунтуються на претензії, та про особу відповідальної особи. Така структура є щедрою для пацієнтів, оскільки шкода внаслідок лікарської помилки часто виявляється через довгий час після події, і відлік часу починається лише тоді, коли ви дізналися або явно повинні були знати.

Існує гранична межа. Згідно з §199(2), позови про відшкодування збитків, засновані на заподіянні життю, тілу, здоров'ю чи свободі, втрачають позовну давність, незалежно від того, коли вони виникли, і незалежно від вашого знання чи грубої недбалості, через тридцять років після діяння, порушення обов'язку чи іншої події, що спричинила заподіяння шкоди. Зверніть увагу, що десятирічний термін давності, про який ви, можливо, читали, застосовується до інших видів позовів про відшкодування збитків згідно з §199(3), а не до тілесних ушкоджень. Отже, форма така: три роки з кінця року, про який ви знали, з тридцятирічним терміном давності. Не намагайтеся обчислити власну дату на основі цих двох правил і діяти відповідно до відповіді. Слова «мав би дізнатися» мають велику вагу і є предметом постійних суперечок. Ставтеся до структури як до причини для переїзду, а не як до дозволу чекати.

Тепер про те, що робить безкоштовні маршрути безпечними для використання. Згідно з §204(1) № 4 BGB, позовна давність зупиняється, gehemmt, шляхом повідомлення про заяву, яка заявляє про позов, до державного або визнаного державою органу з вирішення спорів, або до іншого такого органу, де процедура проводиться за згодою протилежної сторони. Призупинення може розпочатися вже з моменту отримання вашої заяви, якщо про неї негайно повідомлено. Згідно з §204(2), призупинення закінчується через шість місяців після завершення процедури, і якщо процедура зупиняється через те, що ніхто її не продовжує, останній процесуальний крок замінює завершення. На практиці це дозволяє вам провести рік у Schlichtungsstelle, не даючи вашій позовній вимогі спокійно закінчитися. Але закон робить призупинення залежним від того, який аспект застосовується, а щодо другого аспекту - від згоди опонента на процедуру, тому не робіть цього. Коли ви подаєте заяву, письмово попросіть орган підтвердити, що ваша заява зупиняє позовну давність, і залиште відповідь собі. Якщо ви не отримаєте чіткого підтвердження, саме тоді варто платити за адвоката.

Коли медичному праву та праву охорони здоров'я потрібен адвокат, і який саме

Найміть адвоката, коли безкоштовні маршрути закінчилися або вони не можуть спрацювати: коли маршрут Schlichtungsstelle відхилено або інша сторона не бере участі, коли висновок MD або оцінка палати вказує на помилку, а страховик все одно відмовляється платити, коли шкода є тяжкою та довічною, коли йдеться про смерть, коли положення щодо давності незрозуміле або коли відповідь ґрунтується на §630h(5), і вам потрібен хтось, хто доведе, що помилка була грубою, а не просто помилкою. Медичні справи вирішуються на основі експертних доказів, а не на основі аргументів, що має два наслідки, до яких ви повинні бути готові. Вони є повільними, часто тривають роками. А експертні докази в цивільному суді є дорогими, і, згідно з правилом «програш платить», ці витрати лягають на того, хто програв.

Шукайте Fachanwalt für Medizinrecht, сертифікованого спеціаліста з медичного права. Цей титул не є маркетинговим твердженням; він регулюється Fachanwaltsordnung (FAO), професійними правилами Bundesrechtsanwaltskammer, і його важко отримати. §14b FAO вимагає підтверджених спеціальних знань у дев'яти галузях, включаючи право медичного обслуговування як у його цивільному, так і в кримінальному аспекті відповідальності, право приватного та обов'язкового медичного страхування, професійне право лікарських професій, лікарняне право та основи фармацевтичного права та права медичних виробів. §5 FAO вимагає шістдесят особисто ведених справ з медичного права, з яких щонайменше п'ятнадцять повинні бути офіційними провадженнями, та щонайменше дванадцять судових проваджень, розподілених щонайменше за трьома різними галузями §14b, щонайменше з трьома справами в кожній. §3 FAO вимагає трьох років вступу та практики протягом шести років перед поданням заявки, а §4 FAO вимагає підготовчого курсу тривалістю щонайменше 120 годин. Той, хто називає себе «працюючим у медичному праві», не відповідає жодному з цих вимог; той, хто має цей титул, відповідає всім вимогам. Перевірте титул, не вірте йому напевно, скориставшись Bundesweites Amtliches Anwaltsverzeichnis, який ведеться Rechtsanwaltskammern за адресою rechtsanwaltsregister.org, що є авторитетним реєстром осіб, які допущені до навчання, та тих, хто може мати який титул. Deutscher Anwaltverein веде пошуковий каталог за адресою anwaltauskunft.de.

Скільки коштуватиме цей адвокат, як працює встановлена ​​законом шкала гонорарів, чи покриє це ваше страхування правового захисту та як правило «платить той, хто програв» згідно з §91 Цивільного процесуального кодексу, впливає на ваш ризик – все це викладено в нашому розділі про юридичні послуги для експатів, і в цьому розділі вони не повторюються. Якщо гроші є перешкодою, прочитайте наш розділ про правова допомога та послуги pro bonoBeratungshilfe та Prozesskostenhilfe – це дві законодавчі схеми, вони базуються на перевірці доходів, а не на громадянстві, і в жодній з них не вимагається пред’явлення паспорта. Прийдіть на першу зустріч із повним пакетом документів, який ви вже запитували відповідно до §630g, письмовим хронологічним описом того, що і коли сталося, та будь-яким листуванням з Kasse або Schlichtungsstelle. Ця підготовка є безкоштовною та суттєво скорочує зустріч, за яку ви платите.

Попереднє рішення: два документи та призначення кожного з них

Усе вищесказане передбачає, що ви можете говорити самостійно. Німецьке законодавство надає вам два окремі інструменти для ситуацій, коли ви не можете цього зробити, і їх плутанина є найпоширенішою помилкою в цій сфері. Вони відповідають на різні запитання, і вам зазвичай потрібні обидва.

Пацієнтська перевірка (Patientenverfügung), попередня директива щодо охорони здоров'я, відповідає на питання «яке лікування я хочу». Згідно з §1827(1) BGB, доросла особа, здатна дати згоду, може письмово викласти, чи погоджується вона на певні обстеження, лікування чи медичні втручання, які ще не є неминучими на момент написання. Якщо ситуація, що виникла, відповідає тому, що ви написали, ваша воля має бути виконана. Вона застосовується незалежно від типу та стадії вашої хвороби згідно з §1827(3), який був важко виборений і має значення: його не можна відкинути на тій підставі, що ви ще не вмирали. Ви можете скасувати його будь-коли без будь-якої форми. Ніхто не може змусити вас укласти його, і згідно з §1827(5) жоден договір не може бути обумовлений укладанням або виготовленням такого договору. Загвоздка в точності. Директива, яка говорить «без апаратів», нічого не вирішує, тому що питання полягатиме в тому, чи є вентиляція легень у цій конкретній ситуації тим, що ви мали на увазі. Пишіть про конкретні ситуації та конкретні заходи. Якщо це не відповідає ситуації, §1827(2) говорить, що ваш представник повинен натомість встановити ваші побажання щодо лікування або вашу передбачувану волю на основі конкретних ознак, включаючи попередні заяви та ваші етичні, релігійні та особисті переконання, що є набагато слабшою позицією, ніж якщо б це було сформульовано в письмовій формі.

Довіреність на охорону здоров'я та у справах охорони здоров'я відповідає на інше питання: «хто приймає рішення за мене». Вона називає особу, якій ви довіряєте. Добре складена довіреність може повністю позбавити вас судового рішення Betreuung, законної опіки. Ось конкретне правило, яке майже ніхто не знає, і саме через це розпливчаста загальна довіреність нічого не варта, коли вона має значення: згідно з §1820(2) BGB, адвокат може лише погодитися на серйозні заходи, скасувати їх або відмовитися від них, може лише організувати Unterbringung (підсудність) згідно з §1831 або погодитися на заходи згідно з §1831(4), і може лише погодитися на примусовий медичний захід згідно з §1832, якщо довіреність була надана у письмовій формі та прямо охоплює ці заходи. Письмова форма, чіткі слова. Загальна довіреність, яка не називає рішень щодо здоров'я, до них не дійде. Зареєструйте заяву про відшкодування збитків (Vorsorgevollmacht) у Центральному реєстрі судових рішень (Zentrales Vorsorgeregister) Федеральної палати нотаріальних судів (Bundesnotarkammer), центральному реєстрі за адресою bundesnotarkammer.de/zvr, інакше ніхто не знайде її в надзвичайній ситуації, для якої вона була написана. Існує третій, слабший інструмент – Повернення до суду (Betreuungsverfügung), у якому ви не призначаєте адвоката, а повідомляєте суду, кого ви хотіли б призначити своїм повіреним, якщо до цього дійде. §1827(6) застосовує правила Повернення до суду також до адвокатів, що є законодавчим зв'язком, що поєднує два документи: ваш адвокат приймає рішення, але він зобов'язаний дотримуватися того, що ви написали.

Правило щодо подружжя 2023 року, і чому, як здається, воно не є рятівною системою

У старих посібниках прямо зазначається, що чоловік/дружина не має автоматичного права голосу щодо вашого лікування в Німеччині. Це було правдою, а тепер це неправильно. З 2023 року §1358 BGB надає подружжю обмежене автоматичне право представництва у питаннях охорони здоров'я, Ehegattennotvertretungsrecht. Якщо один з подружжя не може законно вирішувати свої питання охорони здоров'я через непритомність або хворобу, інший може дати згоду або заборонити обстеження, лікування та втручання та, що важливо, отримати Aufklärung від свого імені; може укладати та виконувати договори про лікування, стаціонарне лікування та невідкладну реабілітацію або догляд; може приймати рішення про певні обмежувальні заходи, якщо окремий захід не перевищує шести тижнів; та може пред'являти претензії, що виникають у зв'язку з хворобою. Згідно з §1358(2), лікарі, що лікують, звільняються від обов'язку зберігати конфіденційність перед цим чоловіком/дружиною з цих питань, і чоловік/дружина може ознайомлюватися з медичними записами.

Тепер про обмеження, які набагато жорсткіші, ніж випливає з заголовка. Право діє максимум шість місяців, і ці шість місяців починаються з моменту, засвідченого лікарем, а не з моменту, коли ви його помітите. Воно взагалі не існує, якщо подружжя проживає окремо; якщо представник подружжя або лікар, який лікує, знає, що хворий подружжя відмовляється від представництва з його боку або надав комусь іншому довіреність на ці питання; або якщо їм призначено повіреного. Існує певна процедура: згідно з §1358(4) лікар повинен письмово підтвердити виконання умов і вказати дату їх виникнення, надати це підтвердження подружжю разом із письмовою декларацією про те, що умови виконано та винятки не застосовуються, а також отримати письмове запевнення від подружжя, що право ще не було реалізовано щодо цієї хвороби та що жодні винятки не застосовуються. Потім документ має бути переданий подружжю, щоб право могло продовжувати здійснюватися. Це одноразовий екстрений міст на випадок хвороби, а не постійний дозвіл.

Тож ставтеся до §1358 як до чогось дійсного: шестимісячного мосту, який зупиняє катастрофу в перші дні, навмисно побудованого законодавцем, щоб він був занадто коротким і занадто умовним, щоб на нього можна було покладатися. Він взагалі не застосовується до неодружених партнерів, незалежно від того, скільки часу ви разом, що важливо для багатьох читачів цього посібника. «Patientenbeauftragter» робить той самий висновок своїми словами: з 2023 року подружжя може приймати рішення щодо здоров'я одне одного протягом максимум шести місяців, але доцільно подальше забезпечення. Якщо непрацездатність виявляється тривалою, а не тимчасовою, питання стають питаннями догляду, і наш розділ про… послуги з догляду за людьми похилого віку охоплює систему Пфлеге, яка тоді застосовується.

Що змінюється через те, що ви іноземець

Чотири речі, і всі вони можна виправити заздалегідь. По-перше, директива, складена за кордоном, може не виконуватися. §1827(1) побудовано на письмовому документі, який визначає конкретні заходи у певних ситуаціях згідно з німецьким законодавством, а документ, написаний згідно з іншою правовою системою, з використанням концепцій та форм іншої країни, може не відповідати цьому. Німецька лікарня, яка зіткнеться з незнайомим іноземним документом о другій годині ночі, не зможе його оцінити, і практичний результат полягає в тому, що він не регулює рішення. Якщо ви живете тут, складіть Patientenverfügung згідно з німецьким законодавством, незалежно від того, що у вас є вдома.

По-друге, мова. Ніщо в §1827 не зобов'язує нікого перекладати вашу директиву. Документ, який лікуюча команда не може прочитати, не може бути орієнтиром для неї в той момент, коли це потрібно. Зробіть оперативну версію німецькою мовою. Зберігайте версію своєю рідною мовою поруч, якщо це допоможе вам бути впевненими в тому, що ви написали, і розгляньте можливість написання записки, в якій обидві версії виражають однакову волю, але не покладайтеся на те, що діятиметься за іншомовною версією.

По-третє, прогалина в Aufklärung, описана раніше, залежить від вас. Оскільки сторона, яка лікує, повинна довести згідно з §630h(2), що вона надала вам Aufklärung, що відповідає §630e, а оскільки §630e(2) вимагає зрозумілості, згода, яку ви дали без розуміння, є юридично ненадійною. Це захищає вас згодом. Це нічого не дає вам у той момент, коли ви насправді хочете зрозуміти операцію. Чітко скажіть, що ви не розумієте. Попросіть повторити розмову з кимось, хто може перекласти. Попросіть копії, на які ви маєте право згідно з §630e(2). І прочитайте висновки щодо перекладача в нашому розділі про охорону здоров'я, перш ніж вважати, що хтось інший за це платить.

По-четверте, ваша родина може бути за кордоном. Якщо людина, яку ви хочете прийняти за себе, живе в іншій країні, Vorsorgevollmacht стає важливішим, а не менш важливим, як і реєстрація її в Центральному реєстрі передплатників, оскільки альтернативою є призначення німецьким судом посередника, який ніколи не зустрічався з вами, поки ваша родина перебувала в літаку. §1358 не заповнить цю прогалину для вас, якщо ваш партнер не є вашим чоловіком/дружиною, або якщо з ним неможливо зв'язатися, або якщо минуло шість місяців.

Підготовка документів та одне чесне зауваження щодо інструментів

Для Patientenverfügung використовуйте офіційний маршрут. Bundesministerium der Justiz (BMJ), федеральне міністерство юстиції, публікує безкоштовно Formulare і Textbausteine, шаблони форм та стандартні блоки саме для цього документа, разом із сторінка теми пояснюючи це. Вони безкоштовні, вони офіційні, вони складені навколо §1827, і саме вони є причиною не платити нікому за це. Повільно працюйте над структурними блоками та обирайте конкретні ситуації та конкретні заходи, а не загальні думки. Потім скажіть людям, яких запитають, що документ існує та де він знаходиться, тому що директива, яку ніхто не може знайти, взагалі не має жодного ефекту.

Для Vorsorgevollmacht і Betreuungsverfügung, половини «хто вирішує», Werkzeu.ge має Генератор Фольмахта який створює довіреність з десяти шаблонів, серед яких Vorsorgevollmacht та Betreuungsverfügung за назвою. Він працює в браузері, створює PDF-файл, який ви друкуєте та підписуєте, позначає, коли потрібне нотаріальне засвідчення, замість того, щоб розглядати кожну довіреність як безформенну, та нагадує вам зареєструвати Vorsorgevollmacht у Vorsorgeregister Федеральної нотаріальної камери, про що люди забувають. Werkzeu.ge створено Cryon UG, компанією, що стоїть за WeLiveIn.de, тому ставтеся до цього як до рекомендації зацікавленої сторони та оцінюйте її по суті. Чесні обмеження: це рівень Plus, який є платним, і ви можете переглянути поточні рівні за адресою werkzeu.ge/en/pricing; платформа перебуває в бета-версії до кінця листопада 2026 року, і її власні умови говорять, що інструменти можуть бути неповними; а її умови виключають юридичні консультації, що не є відмовою від відповідальності, а юридичним фактом, оскільки Rechtsdienstleistungsgesetz (RDG) обмежує, хто може консультувати у вашій конкретній справі, а генератор документів серед них немає. У власному розділі поширених запитань сказано те саме. Найголовніше: вона не створює звіту про пацієнта, а звіт про випадок не замінює його. Це різні інструменти, що відповідають на різні запитання, і безкоштовний матеріал BMJ — кращий шлях для цієї половини, незалежно від вартості будь-якого інструменту.

Решта документів у цьому розділі взагалі не потребує жодних інструментів. Запит на отримання даних згідно з §630g – це короткий лист, у якому зазначається період лікування та запитується повний файл і безкоштовна перша копія. Запит згідно з §66 SGB V до вашої каси – це короткий лист, у якому повідомляється про підозру на порушення правил поведінки (Behandlungsfehler) та запитується про підтримку. Заява до Schlichtungsstelle подається за допомогою власної форми цього органу. Жоден з цих документів не повинен коштувати вам нічого, а якщо з вас стягується плата за них, це привід зупинитися, а не платити.

Що робити далі

Якщо ви підозрюєте, що щось пішло не так, виконайте ці дії по порядку. Запишіть, що сталося і коли, поки ви ще пам'ятаєте. Замовте повну заяву про порушення (Behandlungsakte) згідно з §630g у письмовій формі та візьміть безкоштовний перший примірник. Зверніться безпосередньо до лікаря, оскільки §630c(2) зобов'язує його відповідати на запит. Якщо ви перебуваєте в GKV, напишіть до своєї лікарняної каси (Krankenkasse), використовуючи слово Behandlungsfehler (Порушення чинності) та попросіть підтримки згідно з §66 SGB V, включаючи оцінку медичної служби (Medizinischer Dienst). Паралельно зверніться до Gutachterkommission (комісії з питань охорони здоров'я) або Schlichtungsstelle (відділу судових процесів) у Ärztekammer вашого Bundesland (державної ради), оскільки це для вас безкоштовно, не потрібен адвокат і залишає шлях до суду відкритим. Коли ви подаєте туди заяву, письмово попросіть підтвердження того, що ваша заява призупиняє позовну давність. Тільки після цього, і якщо питання не буде вирішено, знайдіть Fachanwalt für Medizinrecht (Документ про медичне право) та перевірте право власності в офіційному реєстрі, а не на веб-сайті фірми.

Якщо нічого не пішло не так, і ви розсудливо читаєте це заздалегідь, робота менша, і вона варта вечора. Складіть заяву про повернення до лікаря (Patientenverfügung) за німецьким законодавством, використовуючи безкоштовний текстовий посібник BMJ, і конкретизуйте ситуації та заходи. Складіть письмову заяву про повернення до лікаря (Vorsorgevollmacht), в якій чітко перелічено рішення щодо здоров'я, оскільки §1820(2) означає, що розпливчаста заявка до них не дійде. Зареєструйте її в Центральному реєстрі виплат (Zentrales Vorsorgeregister), щоб її можна було знайти. Повідомте названу особу, що її ім'я позначено та чого ви хочете. Не покладайтеся на §1358: він діє шість місяців, лише для подружжя, лише з дати, засвідченої лікарем, і лише один раз на хворобу. І не покладайтеся на директиву, написану в іншій країні або іншою мовою, якої слід дотримуватися тут.

І ще одне заключне зауваження, оскільки в цьому розділі цитується багато законодавчих актів. Знання того, що §630h(5) скасовує причинно-наслідковий зв'язок у разі грубої помилки, не дає вам можливості сперечатися про це, а знання того, що перша копія вашого файлу є безкоштовною, не говорить вам про те, чого в ньому бракує. Ці положення дають вам можливість ставити правильні запитання на ранній стадії, використовувати безкоштовні шляхи перед дорогими та розпізнавати момент, коли справа переросла ваші можливості. Цей розділ не є медичною і не юридичною порадою. Скористайтеся нею, щоб дійти до цього моменту швидше та краще підготовленими, ніж ви б це зробили в іншому випадку.