Фінансовий ландшафт Німеччини переживає переломний момент, оскільки уряд бореться зі складними економічними проблемами та суворими конституційними вимогами.
Сценарій розвитку подій у 2023 році відзначений важливим рішенням Конституційного суду Німеччини та триваючою глобальною кризою, що вимагає стратегічних коригувань національного бюджету.
Основою відповіді уряду є пропозиція додаткового бюджету, спрямована на забезпечення кредитів у розмірі приблизно 45 мільярдів євро. Цей бюджет призначений для видатків, уже здійснених у 2023 році, для задоволення таких важливих потреб, як обмеження цін на енергоносії та підтримка постраждалих від повені. Тим не менш, цей бюджет очікує на затвердження німецьким Бундестагом, що підкреслює поточний політичний процес і законодавчий контроль.
Нещодавнє рішення Конституційного суду Німеччини має серйозні наслідки для фіскальної стратегії уряду. Він оголосив, що невикористані кошти від пандемії на загальну суму 60 мільярдів євро не можуть бути перерозподілені до Фонду клімату та трансформації (KTF). Це рішення, засноване на конституційних нормах щодо екстрених запозичень, створило значний бюджетний дефіцит, що стало серйозним викликом для правлячої коаліції соціал-демократів канцлера Олафа Шольца, Партії зелених і вільних демократів.
У відповідь на цей виклик уряд планує призупинити боргове гальмо четвертий рік поспіль. Це гальмо, конституційний механізм, запроваджений у 2009 році, обмежує структурні чисті запозичення федерального уряду максимум до 0.35% валового внутрішнього продукту. Призупинення, спочатку викликане пандемією та подальшою енергетичною кризою з 2020 по 2022 роки, пропонується продовжити до 2023 року. Уряд виправдовує цей крок оголошенням 2023 року надзвичайного року, посилаючись на стабільно високі ціни на енергоносії та інші економічні стреси.
Підхід уряду до цієї бюджетної дилеми є юридично обережним, спрямованим на узгодження з конституційними повноваженнями під час вирішення надзвичайної фінансової ситуації. Ця ретельна юридична навігація є важливою перед обличчям потенційних юридичних викликів і загрозливої невизначеності щодо бюджету на 2024 рік. Коаліція наголошує на необхідності зваженого, але швидкого перегляду бюджету на наступний рік з урахуванням рішення Конституційного суду.
Додатковий бюджет передбачає також технічні коригування. Вони включають перегляд оцінок податкових надходжень і процентних витрат, а також відстрочення запланованої позики для «Aktienrente» або часткової пенсії. Крім того, зміна економічної складової боргового гальма призводить до зниження допустимого рівня боргу на цей рік, що відображає спробу уряду збалансувати фіскальну відповідальність із необхідними видатками.
Політичний ландшафт навколо перегляду бюджету різноманітний і складний. FDP виступає за суворе бюджетування, наголошуючи на уникненні додаткових боргів. Навпаки, Зелені застерігають від надмірної економії, попереджаючи, що це може підірвати модернізацію Німеччини та глобальну конкурентоспроможність. Союз, представляючи іншу політичну точку зору, прискіпливо аналізує обґрунтування оголошення надзвичайного стану перед тим, як визначити свою парламентську позицію. Сенатор Берліна Франциска Гіффі закликає до швидкого та чіткого прийняття рішень, наголошуючи на важливості довіри, надійності та повноти у вирішенні поточних економічних викликів.
Тим часом Ліва партія наполягає на введенні податку на активи, що перевищують певні порогові значення, з метою мобілізації значних доходів для державних інвестицій у такі важливі сектори, як освіта, транспорт і захист клімату. Вони також виступають за скасування боргового гальма, виступаючи за збільшення можливостей запозичення для фінансування цих інвестицій.
Підсумовуючи, фіскальна стратегія Німеччини на 2023 рік є складним балансуванням. Уряд намагається подолати конституційні обмеження та економічний тиск, одночасно примиряючи політичні розбіжності. Ця стратегія передбачає прийняття важких рішень для вирішення нагальних фіскальних потреб і закладення основи для вирішення майбутніх викликів, що відображає складну взаємодію правових, економічних і політичних факторів у формуванні національної бюджетної політики.
