Посли Польщі та Балтії закликають продовжувати підтримку України

Польща та країни Балтії підтвердили свою тверду прихильність підтримці України в її боротьбі з російською агресією. У нещодавній спільній заяві, опублікованій в Frankfurter Allgemeine ZeitungПосли Естонії, Латвії, Литви та Польщі відповіли на звернення трьох відомих німецьких політиків зі східних держав із закликом активізувати дипломатичні зусилля для врегулювання триваючого конфлікту між Росією та Україною.

Лідери Німеччини - Міхаель Кречмер, міністр-президент Саксонії (ХДС), Дітмар Войдке, міністр-президент Бранденбурга (СДПГ) і Маріо Фойгт, голова ХДС у Тюрінгії - закликали німецький уряд зайняти більш активну дипломатичну позицію. Вони виступали за посилення переговорів з Росією, щоб покласти край війні. Однак посли наголосили, що такі зусилля не повинні відбуватися на шкоду суверенітету та територіальній цілісності України.

«Нічого про Україну без України»

Посли підкреслили, що будь-які мирні переговори мають поважати автономію та повноваження України приймати рішення. Вони повторили принцип: «Нічого про Україну без України». Посли розкритикували заклики до припинення вогню та переговори, які можуть призвести до невигідних для України компромісів, попередивши, що такі пропозиції можуть послабити позицію країни та винагородити російську агресію.

Згідно зі спільною заявою, відмова Росії брати участь у мирних переговорах свідчить про те, що Москва розглядає зовнішній дипломатичний тиск як ознаку слабкості. Посли вказали на попередні конфлікти в Грузії та Молдові, де порушення російського суверенітету ніколи не були повністю розглянуті, як застереження від поступок, які можуть ще більше підбадьорити Москву.

Підтримка прагнень України до НАТО та ЄС

Окрім підтвердження своєї підтримки боротьби України за незалежність, посли підкреслили відданість своїх країн євроатлантичній інтеграції України. У спільній заяві рішуче підтримано майбутнє членство України як в НАТО, так і в Європейському Союзі, схвалено поточні реформи в країні, незважаючи на триваючу війну.

У заяві також міститься заклик до продовження економічної, військової та гуманітарної допомоги Україні, підкреслюючи, що захист України відповідає інтересам Європи в цілому. Посли застерегли від того, щоб Росія поділила Європу на сфери впливу, проводячи паралелі з темними періодами європейської історії.

Відповідь на заклики до дипломатії

Початковий заклик Кречмера, Войдке та Фойгта закликав Німеччину взяти на себе провідну роль у пошуку дипломатичного вирішення конфлікту. Однак посли заперечили, що український уряд уже продемонстрував відкритість до переговорів, вказавши на мирний план України, який Москва послідовно відмовляється брати участь. Вони попередили, що переговори, нав’язані Україні без вирішення першопричини конфлікту - вторгнення Росії - будуть неефективними та потенційно небезпечними.

Посли заявили, що будь-які переговори не повинні принижувати право України на самооборону. Вони також підкреслили важливість притягнення Росії до відповідальності за військові злочини та забезпечення відшкодування за руйнування та страждання, спричинені війною.

Опозиція закликам до компромісу з Росією

Відповідь балтійських і польських дипломатів надійшла на тлі посилення дискусій у Німеччині щодо пошуку дипломатичного вирішення конфлікту, особливо після виборів у штати, на яких ультраправа Альтернатива для Німеччини (AfD) отримала перевагу. Деякі німецькі політичні діячі закликали припинити військову підтримку України, припускаючи, що Німеччина повинна зосередитися на дипломатичних зусиллях. Це призвело до гострої політичної дискусії в Німеччині щодо найефективнішого способу досягнення миру.

Однак представники Польщі та Балтії залишаються рішучими у своїй вірі в необхідність продовження тиску на Росію. Вони стверджують, що передчасні переговори або припинення вогню лише дадуть Росії час для перегрупування та потенційно продовжать конфлікт. Посли наголосили, що будь-яка резолюція має відповідати міжнародному праву та забезпечувати суверенітет і територіальну цілісність України.

Широка європейська солідарність

Спільна заява також відображає ширшу солідарність Європи з Україною. Посли зазначили, що їхню позицію поділяють інші європейські сусіди, особливо країни Північної Європи. Вони закликали продовжити санкції проти Росії та вжити заходів для запобігання обходу цих санкцій, а також спроби притягнути до відповідальності винних у війні та пов’язаних з нею звірствах.

Польща та країни Балтії були одними з найсильніших прихильників України з початку війни, надаючи значну військову допомогу, приймаючи велику кількість українських біженців і виступаючи за повну інтеграцію України в європейські та трансатлантичні інститути.

Довга дорога до миру

На завершення посли відзначили надзвичайну стійкість українського народу. Вони заявили, що триваюча боротьба України за незалежність - це не лише питання національного виживання, а й ширша боротьба за демократичні цінності та міжнародну стабільність. Вони наголосили, що у власних інтересах Європи продовжувати всіляко підтримувати Україну для протидії російським імперським амбіціям.

Спільна заява підкреслює глибокі розбіжності в Європі щодо того, як вирішити війну в Україні, причому одні виступають за негайні дипломатичні рішення, а інші наполягають на продовженні військового та економічного тиску на Росію, поки війна не буде остаточно припинена на користь України. Із загостренням дебатів Польща та країни Балтії чітко заявляють про те, що будь-який мир має бути справедливим, міцним і підтримувати суверенітет України.