Німеччина стикається з юридичною перевіркою через відхилення на кордоні

Зростаючий правовий тиск на відхилення перетину кордону

Посилений прикордонний контроль у Німеччині, ініційований 8 травня 2025 року федеральним міністром внутрішніх справ Александером Добріндтом (ХСС), зараз перебуває під дедалі більшою правовою та політичною увагою. Хоча ініціативу було запущено для зменшення кількості незаконних в'їздів, особливо шукачів притулку, лише шість осіб наразі подали позови, оскаржуючи свої відмови на кордоні. Незважаючи на невелику кількість справ, правові та конституційні наслідки цих відмов починають загострюватися.

Директива Добріндта дозволила владі відхиляти шукачів притулку на німецькому кордоні без розгляду їхніх заяв. Це ознаменувало значну зміну політики, яка одразу ж викликала критику з боку правозахисних організацій, опозиційних політиків та юристів, які попереджали про потенційні порушення як конституційних стандартів Німеччини, так і законодавства ЄС.

Судові рішення оскаржують позицію уряду

На початку червня Адміністративний суд Берліна постановив, що відмова трьом сомалійським шукачам притулку на залізничному вокзалі Франкфурта (Одер) була незаконною. Суд заявив, що шукачам притулку не можна відмовляти, доки не буде прийнято рішення щодо того, яка держава-член ЄС відповідає за їхню заяву. Це рішення безпосередньо поставило під сумнів законність наказів Добріндта та закликало до більш вагомого правового обґрунтування.

Незважаючи на це, Міністерство внутрішніх справ посилалося на рішення як на окремий випадок і продовжувало його виконання. Офіційною лінією залишається те, що уряд діє відповідно до статті 72 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка дозволяє національні винятки зі стандартних процедур надання притулку ЄС з метою громадського порядку та безпеки. Однак міністерство ще не надало повного пояснення того, як застосовується це положення, заявивши, що зробить це лише під час майбутніх судових розглядів.

Судових позовів мало, але ставки високі

Хоча з травня було здійснено понад 6,000 відхилень, лише шість осіб подали позови до суду, три справи успішно завершено, а три все ще розглядаються. Юридичні експерти уважно стежать за цими справами, оскільки вони, ймовірно, створять важливі прецеденти щодо того, як законодавство ЄС взаємодіє з національною політикою щодо кордонів.

Критики стверджують, що невелика кількість позовів може відображати не законність відмов, а радше обмежений доступ до юридичної підтримки для багатьох шукачів притулку. Такі організації, як Pro Asyl, яка підтримувала сомалійських позивачів, наголошували на структурних бар'єрах, які заважають більшій кількості людей оскаржувати своє ставлення. Вони також офіційно звернулися до Європейської комісії з проханням розпочати провадження про порушення проти Німеччини.

Політична напруженість по всій Європі

Ця суперечка також загострює відносини із сусідніми країнами. У відповідь на суворий прикордонний режим Німеччини Польща розпочала власний тимчасовий прикордонний контроль вздовж німецького кордону, заявивши, що цей крок буде скасовано, якщо Німеччина призупинить свої заходи.

Тим часом політики ХДС захищали ці дії як необхідний крок для відновлення порядку та забезпечення суверенітету кордонів, особливо враховуючи те, що, на їхню думку, є поширеним недотриманням Дублінського регламенту ЄС іншими державами-членами. Александер Тром від ХДС наголосив, що майже всі країни ЄС вже ігнорують правила надання притулку, часто за рахунок Німеччини, та закликав до перегляду європейської правової бази.

Натомість члени Партії зелених різко розкритикували політику Добріндта. Віце-лідер парламентської групи Костянтин фон Нотц звинуватив міністерство у приховуванні критичних юридичних обґрунтувань та невиконанні основних стандартів прозорості. Навіть міністр юстиції Стефані Хубіг (СДПН) закликала до чіткішого обґрунтування, хоча її міністерство зараз, схоже, займає більш стриману позицію.

Ймовірне європейське правове протистояння

Оскільки в німецьких судах розгортаються судові процеси, зростає консенсус щодо того, що це питання зрештою вирішить Європейський суд (ЄС). Ключове юридичне питання полягає в тому, чи має законне право використання Німеччиною статті 72 скасовувати процедури ЄС щодо надання притулку. Тлумачення ЄС може мати довгострокові наслідки не лише для Німеччини, а й для політики надання притулку в усьому Європейському Союзі.

Міністерство внутрішніх справ наполягає на тому, що його дії відповідають європейським договорам, але відсутність публічної правової документації викликала різку критику з боку лідерів опозиції та юристів. Наразі уряд дотримується своєї позиції та не планує негайно змінювати чинну директиву.

Міграційний саміт на Цугшпітце

Прагнучи ширше змінити міграційні правила ЄС, Добріндт запросив міністрів внутрішніх справ сусідніх країн на саміт у Цугшпітце 18 липня. Мета полягає в тому, щоб сприяти співпраці та наполягати на скоординованому перегляді європейської політики щодо надання притулку. Ця гучна зустріч підкреслює терміновість, з якою німецький уряд розглядає це питання.

З огляду на значне зниження кількості заявок на притулок - на 43 відсотки менше заявок порівняно з аналогічним періодом минулого року - Добріндт використав ці дані для обґрунтування постійного контролю на кордоні. Однак для підтримки поточного рівня контролю потрібно понад 3,000 додаткових федеральних поліцейських, і вже розпочалися внутрішні обговорення щодо їх перерозподілу на виконання завдань внутрішньої безпеки до кінця серпня.

Тим не менш, Міністерство внутрішніх справ планує продовжувати прикордонний контроль щонайменше до кінця року. Офіційні заяви підтверджують, що директива поки що залишається безстроковою.

Ширші наслідки для політики ЄС

Дебати щодо прикордонної політики Німеччини швидко стають випробуванням для майбутнього європейської співпраці у сфері притулку. Оскільки правові виклики проходять через національні та, можливо, європейські суди, а політичні лідери стикаються щодо тлумачення правових текстів, результат може змінити те, як Європа розглядає заяви про надання притулку на своїх внутрішніх кордонах.

Для шукачів притулку та правозахисних груп головним завданням залишається доступ до справедливих процедур та правової ясності. Наразі наполягання Німеччини на збереженні нинішнього шляху продовжує стикатися як з правовими перешкодами, так і зі зростаючим дипломатичним тиском.