Німеччина запускає програму розвитку високих технологій, щоб вийти з «пастки середньотехнологічних технологій»

Німеччина оголосила про амбітний план стимулювання інновацій та повернення технологічного лідерства, запустивши «Порядок денний високих технологій» федерального уряду. Стратегія, підтримана канцлером Фрідріхом Мерцем та міністром досліджень Доротеєю Бер, спрямована на зміцнення шести ключових секторів, прискорення комерціалізації наукових відкриттів та відновлення ролі Німеччини як світового промислового лідера.

Поштовх до зміцнення інноваційної потужності Німеччини

Програма високих технологій стала наймасштабнішою ініціативою уряду в галузі досліджень та розробок за останні роки. Виступаючи на церемонії запуску в берлінському «Газометрі», канцлер Мерц заявив, що Німеччина більше не повинна дозволяти собі відставати від Сполучених Штатів та Китаю в галузі майбутніх технологій. «Німеччина має величезний потенціал. Ми просто повинні вивести його на шлях розвитку», – сказав Мерц, наголосивши на необхідності перетворити академічний успіх на відчутні продукти та послуги.

Міністр досліджень Доротея Бер назвала цю ініціативу «новим початком» для технологічної політики країни. Вона закликала університети, стартапи та великі корпорації до тіснішої співпраці. «Ми хочемо перетворити Федеративну Республіку на Високотехнологічну Республіку», – сказала вона. Програма має на меті зміцнити зв’язок між дослідженнями та промисловістю та створити довгострокову основу для економічного зростання, зумовленого інноваціями.

Вихід із «пастки середньотехнологічних технологій»

Експерти кажуть, що цей порядок денний є необхідним кроком для подолання того, що деякі називають «пасткою середньотехнологічних технологій» – ситуації, коли Німеччина досягає успіхів у традиційній промисловій інженерії, але відстає в технологіях наступного покоління, таких як штучний інтелект і квантові обчислення. Професор Каролін Хойсслер з Університету Пассау пояснила, що хоча Німеччина залишається сильною в технологіях середнього рівня, їй бракує швидкості та інвестиційної культури, необхідних для високоризикованих інновацій.

Програма розвитку високих технологій має на меті подолати цей розрив шляхом цілеспрямованого фінансування, кращої координації досліджень та стимулювання участі приватного сектору. Виділяючи 18 мільярдів євро протягом кількох років, уряд сподівається стимулювати як академічний, так і промисловий розвиток, хоча аналітики попереджають, що глобальна конкуренція, особливо з боку американських та китайських технологічних гігантів, вимагатиме набагато більших інвестицій для досягнення паритету.

Шість ключових технологій для забезпечення майбутнього

У порядку денному визначено шість технологічних напрямків як центральні для економічної та наукової стратегії Німеччини: штучний інтелект, квантові технології, мікроелектроніка, біотехнології, кліматично нейтральне виробництво енергії та сталий розвиток мобільності. Кожен із цих секторів отримає значне фінансування та регуляторну підтримку, спрямовану на прискорення проривів та зміцнення національної стійкості.

У сфері штучного інтелекту Німеччина прагне до 2030 року генерувати 10 відсотків свого ВВП за рахунок застосувань на основі штучного інтелекту. Нове фінансування буде спрямоване на стартапи та малі й середні підприємства, щоб допомогти інтегрувати штучний інтелект в охорону здоров'я, виробництво та управління. Уряд також хоче, щоб одна з наступних європейських «гігафабрик» штучного інтелекту була створена на німецькій землі.

Квантові технології та мікроелектроніка отримують особливу увагу. Уряд планує розширити вітчизняне виробництво мікросхем, щоб зробити Німеччину провідним європейським центром напівпровідників. «Ми хочемо, щоб потужні мікросхеми були розроблені в Німеччині», – сказав Бер, визнаючи невдачі, що виникли після рішення Intel скасувати запланований завод з виробництва мікросхем у Магдебурзі вартістю 30 мільярдів євро.

Технології як економічний рятівний круг

На заході, що відкриває Програму високих технологій, підприємці, дослідники та політики представили приклади передових інновацій, що вже з'являються в Німеччині. Однією з визначних подій стала компанія Evasive Robotics з Дрездена, яка розробляє адаптивні роботизовані руки, здатні працювати разом з людьми та навчатися через спостереження. Професор Франк Фіцек, який керує проєктом у Дрезденському технічному університеті, описав роботів як рішення для малого бізнесу, який страждає від нестачі робочої сили, від пекарень до металообробних майстерень.

Ці технології, за його словами, можуть допомогти старіючій економіці Німеччини залишатися конкурентоспроможною та зменшити нестачу робочої сили шляхом автоматизації повторюваних завдань. Такі приклади ілюструють, як Програма високих технологій має на меті поєднати академічні дослідження з практичними застосуваннями, які безпосередньо приносять користь економіці.

Комерціалізація та зміна менталітету

Міністр Бер наголосила, що Німеччина повинна позбутися вагань щодо комерціалізації наукових досягнень. «Жодна країна не приховує своїх чемпіонів так, як Німеччина», – сказала вона, додавши, що інновації також повинні означати успіх у бізнесі. Її зауваження відображають зростаюче занепокоєння тим, що обережне регуляторне середовище країни часто уповільнює прогрес і відбиває інвестиції.

Бер відкинула критику щодо того, що її політика сприяє приватному сектору, стверджуючи, що партнерство між урядом, наукою та бізнесом є важливим для перетворення досліджень на реальний вплив. «Комерціалізація інновацій та заробіток на цьому має стати нормою в Німеччині», – сказала вона.

Баланс швидкості та сталого розвитку

Хоча ентузіазм щодо програми високих технологій поширений, деякі експерти залишаються обережними. Засновники стартапів, такі як Даніель Шалл з аахенської компанії Black Semiconductor, попереджають, що самі лише державні програми не можуть скоротити інвестиційний розрив із світовими конкурентами. «У США компанії витрачають сотні мільйонів на день на дослідження штучного інтелекту. Ми повинні мислити в схожих вимірах», – сказав він.

Інші наголошують, що довгостроковий успіх залежить від створення сталої екосистеми, яка включає сильну освіту, цифрову інфраструктуру та доступ до кваліфікованої робочої сили. Без цих елементів спостерігачі побоюються, що зусилля Німеччини можуть застопоритися, перш ніж принесуть відчутні економічні вигоди.

Приватні інвестиції вважаються ключовими

Незважаючи на бюджет у 18 мільярдів євро, більшість фінансування інновацій у Німеччині все ще надходить з приватного сектору. Уряд сподівається, що Програма високих технологій слугуватиме каталізатором, заохочуючи компанії збільшувати витрати на дослідження та залучати таланти з усього світу.

Канцлер Мерц підкреслив, що технологічний суверенітет також є питанням національної безпеки. «Інновації визначають не лише наше процвітання, а й нашу свободу», – сказав він. Він стверджував, що міцніша технологічна база надасть Німеччині більшої незалежності у глобальних ланцюгах поставок і забезпечить стійкість у часи геополітичної невизначеності.

Гонка за модернізацію економіки Німеччини

Програма високих технологій є поворотним моментом у німецькій дослідницькій та промисловій політиці. Вона відображає зростаюче усвідомлення того, що технологічне лідерство не можна сприймати як належне, і що прогрес вимагає як сміливості, так і співпраці. Мета уряду — не лише фінансувати інновації, а й змінити мислення нації, переходячи від обережної інженерної досконалості до сміливих технологічних амбіцій.

Якщо ініціатива буде успішною, Німеччина може повернути собі місце світового лідера в передових галузях промисловості. Якщо ж вона зазнає невдачі, країна ризикує залишитися в пастці між минулим успіхом і майбутнім потенціалом — саме визначення «пастки середньотехнологічних технологій», з якої вона зараз прагне вийти.