Мерц та Ердоган зіткнулися через Газу, але поглибили оборонні зв'язки

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц здійснив свій перший офіційний візит до Туреччини, зустрівшись в Анкарі з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом для обговорення низки стратегічних питань, включаючи міграцію, оборону та регіональну безпеку. Хоча зустріч мала на меті зміцнити двосторонні відносини та підтримати прагнення Туреччини до Європейського Союзу, виникли гострі розбіжності щодо конфлікту в Газі та проблем із правами людини в Туреччині.

Німеччина називає Туреччину ключовим партнером ЄС

Під час спільної прес-конференції канцлер Мерц підтвердив, що Німеччина вважає Туреччину ключовим партнером для Європи. Він наголосив, що обидві країни мають глибокі соціальні та економічні зв'язки та повинні продовжувати тісну співпрацю, особливо в питаннях оборони та енергетики. Мерц назвав це партнерство важливим для підтримки стабільності в євроатлантичному регіоні, підкресливши роль Туреччини як члена НАТО та її зростаюче значення в управлінні міграцією та регіональними конфліктами.

Мерц наголосив, що Німеччина продовжує підтримувати давні амбіції Туреччини щодо членства в ЄС, але закликав Анкару просувати реформи у сферах верховенства права та незалежності судової влади. Він вказав на нещодавні події в Туреччині, які, на його думку, не відповідають європейським стандартам. «Були рішення, які ще не повністю відповідають Копенгагенським критеріям», – заявив Мерц, маючи на увазі умови, які країни повинні виконати для вступу до Європейського Союзу.

Напруженість навколо Гази та прав людини

Найбільш запеклий обмін репліками відбувся, коли два лідери обговорили триваючу війну в Газі. Мерц чітко заявив, що Німеччина «завжди твердо стоятиме на боці Держави Ізраїль», назвавши Ізраїль притулком для мільйонів євреїв, включаючи тих, хто пережив Голокост. Він також сказав, що ХАМАС міг би завершити війну раніше, звільнивши заручників і склавши зброю.

Ердоган рішуче відкинув таке тлумачення, звинувативши Ізраїль у «геноциді» та «голоді» в Газі. Президент Туреччини засудив постійну політичну підтримку Ізраїлю Німеччиною та наполягав на тому, що гуманітарним обов'язком усіх країн, включаючи Німеччину, є допомога у зупиненні того, що він назвав «різаниною». Він сказав: «Хіба Німеччина цього не бачить?», критикуючи західні країни за те, що він вважає їхнім мовчанням щодо страждань цивільного населення в регіоні.

Незважаючи на гострий обмін репліками, обидва лідери визнали роль Туреччини у посередництві щодо крихкого припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС. Мерц подякував Ердогану за посередницькі зусилля Туреччини та закликав його використати свій вплив для стабілізації перемир'я та спонукання ХАМАС дотримуватися чинних мирних угод.

Справа Імамоглу та проблеми верховенства права

Мерц також використав візит, щоб висловити занепокоєння щодо верховенства права в Туреччині, особливо після арешту мера Стамбула Екрема Імамоглу. Популярного опозиційного діяча затримують з березня за звинуваченнями в корупції та шпигунстві, які він заперечує. Ця справа стала символом посилення політичних репресій у Туреччині.

На запитання про Імамоглу Ердоган захистив незалежність судової влади та заявив, що «ніхто не стоїть вище закону». Однак Мерц зазначив, що певні події в Туреччині «не відповідають нашому розумінню верховенства права». Він наголосив, що Німеччина продовжуватиме відкрито обговорювати ці питання з Анкарою, зберігаючи при цьому своє стратегічне партнерство.

Співпраця в галузі оборони зміцнюється, незважаючи на суперечки

Окрім політичних розбіжностей, обидва лідери знайшли спільну мову в питаннях оборони та безпеки. Мерц привітав рішення Туреччини придбати 20 винищувачів Eurofighter у співпраці з Німеччиною та іншими партнерами по НАТО, назвавши це кроком до зміцнення колективних оборонних можливостей. «Войовничий ревізіонізм Росії ставить під загрозу євроатлантичну безпеку в цілому», – сказав Мерц, назвавши угоду цінним внеском у стратегію стримування НАТО.

Ердоган погодився, що мінливе середовище безпеки в Європі вимагає тіснішої співпраці. Він закликав обидві країни подолати бюрократичні перешкоди в оборонних закупівлях та натомість зосередитися на спільних технологічних проектах. «Ми повинні залишити проблеми позаду та зосередитися на спільних цілях», – заявив Ердоган, додавши, що Туреччина розглядає Німеччину як надійного партнера в галузі оборони.

Ширші регіональні та міграційні питання

Лідери також обговорили роль Туреччини у посередництві між Росією та Україною. Хоча Ердоган проводив переговори між обома сторонами, прогрес у досягненні миру був обмеженим. Туреччина продовжує балансувати у відносинах як з Москвою, так і з Києвом, постачаючи зброю Україні, водночас відмовляючись від участі в санкціях ЄС проти Росії. Мерц закликав до більш послідовної координації з європейськими партнерами для зміцнення єдності проти російської агресії.

Міграція була ще однією центральною темою. Мерц висловив бажання покращити співпрацю з Туреччиною щодо повернення шукачів притулку, яким було відмовлено. Обидві країни працюють над новими угодами щодо сприяння репатріації, зокрема для сирійців, які в'їхали до Німеччини через Туреччину. Мерц висловив впевненість, що «найближчим часом буде досягнуто подальшого прогресу».

Акт дипломатичного балансування

Незважаючи на розбіжності щодо Гази та внутрішньої політики, обидві сторони представили візит як новий розділ у двосторонніх відносинах. Мерц охарактеризував партнерство як «широке та глибоке унікальним чином», наголосивши на спільних економічних інтересах, присутності мільйонів людей з турецьким корінням у Німеччині та спільних зобов'язаннях перед НАТО.

Ердоган, зі свого боку, наголосив на важливості сімейної та культурної дипломатії, прийнявши Мерца та його дружину Шарлотту з урочистими почестями. Їхня спільна поява, включаючи участь у церемоніях покладання вінків та державних прийомах, була інтерпретована як спроба продемонструвати особисту теплоту на тлі політичної складності.

На зустрічі було підкреслено, що, хоча Німеччина та Туреччина залишаються розбіжними у поглядах щодо прав людини та політики на Близькому Сході, обидві сторони визнають стратегічну необхідність підтримки співпраці в галузі оборони, торгівлі та міграції. Зі зміною геополітичного ландшафту Берлін та Анкара прагнуть прагматичного партнерства, яке збалансує моральну критику із взаємною необхідністю.