Мерц просуває 30-денний план припинення вогню, оскільки Європа відзначає 80-річчя закінчення Другої світової війни

У рамках ретельно скоординованого міжнародного кроку канцлер Німеччини Фрідріх Мерц разом з європейськими лідерами розпочав те, що він назвав найважливішими дипломатичними зусиллями останніх років для призупинення війни в Україні. Під час саміту високого рівня, що відбувся в Києві, Мерц разом зі своїми колегами з Франції, Великої Британії та Польщі спільно запропонував Росії 30-денне безумовне припинення вогню, маючи на меті відкрити простір для мирних переговорів та політичного врегулювання.

Німецькі чиновники називають цю пропозицію поворотним моментом у дипломатії. «Ми погоджуємося з американським президентом щодо цієї вимоги», – заявив Мерц після телефонної конференції з Дональдом Трампом та іншими лідерами, що належать до НАТО. «Росія тепер повинна зробити перший крок», – додав він, наголосивши на умовному характері майбутньої підтримки та санкцій.

Візит Мерца до Києва збігся з пропозицією щодо припинення вогню на День перемоги

Час оголошення є навмисним. Росія вже оголосила символічне триденне припинення вогню приблизно 9 травня, щоб відзначити свій щорічний «День Перемоги» – вшанування перемоги Червоної Армії над нацистською Німеччиною. Західний блок відповів пропозицією продовжити припинення вогню до 30 днів не як символічний жест, а як дипломатичний інструмент для нарощування імпульсу до офіційних переговорів.

У Києві Мерц чітко дав зрозуміти, що єдність Заходу міцніша, ніж будь-коли: «Ми підтримуватимемо Україну військово та політично. Ми не відступаємо. Ця війна має закінчитися». Його зауваження пролунали після особистих зустрічей з президентом України Володимиром Зеленським та відеоконференції, в якій взяли участь такі географічно віддалені країни, як Нова Зеландія та Ісландія, що продемонструвало рідкісну широту координації між демократіями.

Гарантії безпеки та санкції на балансі

Якщо Москва відхилить пропозицію щодо припинення вогню, Мерц та його союзники попередили про нові, суворіші санкції, які вже готує Європейський Союз. Більше того, військова підтримка України з боку Німеччини збільшиться, і потенційно на столі стоять раніше приховані системи, такі як крилаті ракети Taurus.

«Путін має усвідомити марність продовження цієї війни», – заявив Мерц німецьким ЗМІ під час свого візиту до Києва. «Якщо цю можливість буде відкинуто, будуть наслідки. Ми готові діяти спільно та рішуче».

Європейські лідери також розглядають довгострокові гарантії безпеки для України. Хоча вони залишаються залежними від готовності Росії визнати суверенітет України, прагнення України до членства в ЄС посилюється. Мерц зазначив, що колективні оборонні зусилля можуть тривати десятиліттями.

Скоординована відповідь Заходу – включаючи Трампа

Одним із найнесподіваніших елементів цієї ініціативи є очевидна підтримка з боку президента США Дональда Трампа. Після обговорень з главами європейських держав Мерц підтвердив, що Трамп приєднався до ініціативи щодо припинення вогню та заявив про готовність продовжувати тиск на Москву.

Незважаючи на минулу напруженість між Берліном і Вашингтоном, Мерц також прагне стабілізувати трансатлантичну торгівлю. Під час своєї першої післявиборчої розмови з Трампом канцлер спробував відмовити США від запровадження тарифів і ще раз наголосити на перевагах вільної торгівлі, що є сигналом того, що економічна дипломатія має пріоритет поряд з військовими та гуманітарними зусиллями.

Відзначення 80-річчя з моменту поразки нацизму: Відлуння історії

Київський саміт відбувся у день, який має величезне символічне значення для Європи. Цього року виповнюється 80 років з дня поразки нацистського режиму — спогад, який вплинув на тон пам'ятних заходів у Німеччині. У Бундестазі президент Франк-Вальтер Штайнмаєр застеріг, що Європа не повинна дозволити сучасним геополітичним агресіям спотворювати історичну пам'ять.

За відсутності російських чи білоруських дипломатів, на вшануванні було чітко зосереджено увагу на уроках історії та зобов'язаннях щодо миру. «Ми повинні стати сильнішими у військовому плані — не для того, щоб розпочати війну, а щоб запобігти їй», — заявив Штайнмаєр, додавши, що дипломатія має бути підкріплена надійною силою, а не залишатися в руках суб'єктів із суто егоїстичними амбіціями.

Його слова були гострими. Не називаючи безпосередньо Трампа, Штайнмаєр послався на «подвійний розрив в історії — війну в Україні та кризу цінностей в Америці». Він також різко дорікнув Путіну за спробу прирівняти його війну в Україні до історичної боротьби проти фашизму. «Це не продовження цієї боротьби», — сказав президент. «Це гротескне спотворення».

Оновлена ​​демократична місія Німеччини

Штайнмаєр також використав річницю, щоб звернутися до ширшого демократичного заклику. «Демократія ніколи не закінчується. Вона вимагає зусиль, участі та оновлення. Але кращої системи не існує». Він закликав усі політичні сили в Німеччині відкинути екстремізм та зміцнити соціальну згуртованість.

У момент глибокого роздуму Штайнмаєр говорив про «надію попри всі труднощі», стверджуючи, що свободу та демократію не слід очікувати від інших, а активно захищати зсередини. «Ми всі – діти 8 травня», – сказав він, закликаючи націю продовжувати вчитися на своєму минулому, щоб формувати стабільніше майбутнє.

Росія стикається з посиленою міжнародною ізоляцією

Виключення російських дипломатів з церемоній цього дня, у поєднанні з різкими публічними заявами як Мерца, так і Штайнмаєра, підкреслює зростаючий розкол між Москвою та міжнародною спільнотою. Посил чіткий: ревізіоністські наративи Кремля та продовження агресії не терпляться.

І все ж, пропозиція Мерца зберігає дипломатичні можливості — якщо Москва прийме 30-денне припинення вогню та продемонструє справжню готовність до взаємодії. «Це не просто символічний крок», — наголосив Мерц. «Це скоординована можливість. І ми вважаємо, що вона має шанс, яким би невеликим він не був, привести нас вперед».

Крихка можливість у світі, стомленому війною

Незважаючи на обережні формулювання, терміновість ініціативи безпомилкова. Дипломати діють швидко. Санкції готуються. Військові вантажі стоять у черзі. А громадські настрої по всьому ЄС демонструють втому від тривалої війни, поєднану зі страхом ескалації.

Чи буде домовлено про припинення вогню, зрештою, може залежати від однієї людини в Москві. Але в Берліні та Києві послання одностайне: цю війну не виграти силою, і їй не дозволять затягуватися безкарно.