Фіскальна турбулентність у Німеччині: бюджетна криза та її ширші наслідки

Зараз Німеччина переживає серйозну бюджетну кризу, що створює проблеми для уряду канцлера Олафа Шольца та викликає занепокоєння щодо потенційного впливу на різні політики та економіку в цілому.

Криза виникла в середині листопада, коли Конституційний суд Німеччини постановив, що фінансування бюджету на 2024 рік, оголошеного в липні, не було законним. План уряду передбачав перерозподіл 60 мільярдів євро від екстрених заходів проти коронавірусу до «фонду зміни клімату» (KTF). Це рішення призвело до дефіциту бюджету в розмірі 17 мільярдів євро, що спонукало до термінових обговорень серед ключових політичних фігур, зокрема Шольца, міністра фінансів Крістіана Лінднера та міністра економіки та кліматичних питань Роберта Хабека.

Центральним фактором кризи є боргове гальмо Німеччини (Schuldenbremse), яке обмежує запозичення уряду не більше ніж 0.35 відсотка ВВП. Запроваджений у 2009 році для стабілізації економіки після фінансової кризи, останнім часом він став предметом суперечок. У той час як Лінднер зазначив, що 2023 рік буде «надзвичайним роком», дозволяючи перевизначити це обмеження, він виключив те саме для 2024 року, викликавши побоювання щодо майбутніх заходів жорсткої економії.

Дефіцит бюджету загрожує декільком політикам, зокрема ініціативам Фонду зміни клімату. Уряд уже оголосив про скасування ліміту цін на газ та електроенергію з 31 грудня 2023 року. Ця політика, що обмежує ціни на енергію для допомоги домогосподарствам після вторгнення в Україну, призведе до збільшення витрат для споживачів. Крім того, під загрозою запланована реконструкція залізничних колій Deutsche Bahn і субсидії на купівлю електромобілів.

Дослідження Німецького інституту екологічних економічних досліджень попереджає, що нездатність належним чином боротися зі зміною клімату може коштувати країні до 900 мільярдів євро економічних збитків до 2050 року. Навпаки, своєчасне впровадження політики може скоротити цю суму до 280 мільярдів євро.

Бюджетна криза викликала різну реакцію в Європі. Дехто, згадуючи попередню позицію Німеччини під час фінансових криз в інших країнах ЄС, дивиться на ситуацію з поєднанням іронії та занепокоєння. Наприклад, пропозиції, подібні до тих, що були зроблені під час фінансової боротьби Греції, такі як продаж активів, знову виникли в іншому контексті.

Криза також привернула увагу до фіскальної практики Німеччини, яка колись вважалася зразковою в Європі. Критики в Німеччині та за її межами припустили, що суворе дотримання фіскальних правил може бути застарілим, особливо враховуючи серію криз, з якими зіткнулися в 2020-х роках.

Ключовою відмінністю між ситуацією в Німеччині та такими сценаріями, як припинення роботи уряду США, є положення в Основному законі Німеччини (Grundgesetz). Це дозволяє уряду підтримувати діяльність навіть без своєчасного бюджету, запобігаючи повній зупинці діяльності уряду.

Міністерство економіки прогнозує, що невикористання коштів із Фонду клімату та трансформації та Фонду економічної стабілізації (WSF) може знизити зростання ВВП Німеччини до 0.6 відсоткового пункту.

У той час як уряд Німеччини працює над вирішенням цього фіскального виклику, ширші наслідки для економіки ЄС і ролі Німеччини в ній стають дедалі очевиднішими. Результати цих бюджетних переговорів не лише сформують внутрішню політику Німеччини, зокрема, у сфері кліматичних заходів та соціального забезпечення, а й вплинуть на її економічну стабільність і позицію в Європейському Союзі.