Добріндт: Українцям призовного віку загрожує повернення

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт зайняв жорстку позицію щодо українців призовного віку, які проживають в країні. В інтерв'ю газеті Welt am Sonntag, опублікованому 18 липня, політик ХСС заявив, що українські чоловіки призовного віку, які не мають індивідуальних підстав для отримання притулку, зобов'язані повернутися до України. Його центральна фраза: «Flucht vor Wehrpflicht ist kein Asylgrund» – втеча від призову не є підставою для отримання притулку.

Ця заява стосується великої групи людей. За даними, опублікованими інформаційним агентством dts та опублікованими такими виданнями, як Berliner Sonntagsblatt, у Німеччині зараз проживає понад 260 000 українських чоловіків віком від 23 до 60 років. Ці заяви отримали підтримку з боку частини правлячої коаліції та різку критику з боку правозахисників, що зробило це питання одним із найспірніших у міграції цього літа.

Що Добріндт сказав про українців призовного віку

З моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році українці в ЄС отримали захист згідно з так званою директивою про масовий приплив, загальним статусом, який позбавляє їх індивідуальних процедур надання притулку. Добріндт тепер хоче, щоб українці призовного віку були виключені з цього колективного захисту. Натомість чоловіки віком від 23 до 60 років повинні проходити звичайні індивідуальні процедури надання притулку, де кожна справа розглядається окремо.

Міністр чітко пояснив наслідки. Він сказав, що шлях надання притулку формально залишається відкритим для українських чоловіків, але оскільки уникнення призову не є визнаною підставою для захисту, більшість заяв від цієї групи будуть відхилені. Якщо не застосовуються ні загальний захист, ні індивідуальний притулок, то зобов'язання виїхати до України випливає, як він назвав, логічним наслідком. Добріндт також політично захищав цей підхід, стверджуючи, що країна, яка підтримує Україну у військовому плані, має очікувати, що чоловіки, необхідні для її оборони, не будуть пересиджувати війну за кордоном.

Рішення ЄС, що стоїть за цим зрушенням

Зауваження Добріндта не з'явилися з нізвідки. За тиждень до інтерв'ю держави-члени ЄС погодилися обмежити автоматичний захист для новоприбулих українських чоловіків військового віку. Згідно з цим рішенням, загальний захист для нових заявників чоловічої статі цієї вікової групи зарезервований для тих, хто виконав свої військові зобов'язання в Україні; інші повинні покладатися на індивідуальні процедури. За даними t-online, зміни було внесено на прохання самого українського уряду, який стикається з гострою нестачею робочої сили на фронті та давно тисне на європейських партнерів, щоб ті припинили приховувати чоловіків від мобілізації.

Рішення на рівні ЄС стосується новоприбулих, тоді як наполягання Добріндта йде далі, зосереджуючись на статусі чоловіків призовного віку, які вже проживають у Німеччині. Як і коли така зміна буде впроваджена на національному рівні, залишається відкритим. Загальні рамки тимчасового захисту для українців нещодавно були розширені, як ми повідомляли, коли ЄС продовжив захист України до 2028 року, тому будь-який виняток для чоловіків призовного віку потраплятиме в ці довший термін.

Критика з боку Ради Європи

Правозахисні органи швидко запропонували свою відповідь. Майкл О'Флаерті, комісар Ради Європи з прав людини, застеріг від зростаючого тиску щодо дострокового згортання тимчасового захисту та, зокрема, від обмеження доступу для чоловіків призовного віку. Позбавлення всіх українців призовного віку захисту як групи було б дискримінаційним, стверджував він, оскільки європейські держави зобов'язані розглядати кожну справу про надання притулку індивідуально, навіть якщо Україна має законне право мобілізувати своїх громадян. Він також застеріг, що наразі немає умов для безпечного та гідного повернення до України.

Критика лунала й зсередини Німеччини. У заяві назвали посилення захисту чоловіків, які мають військову відповідальність, фундаментальною зміною в тому, як Європа ставиться до людей, які тікають від війни. Прихильники заперечують, що ця політика просто узгоджує захист біженців із власними законами України, які забороняють чоловікам віком від 23 до 60 років виїжджати з країни. Тому розбіжності мають не лише юридичний, а й моральний характер: чи повинна Європа допомагати забезпечувати виконання правил призову іншої держави через свою систему надання притулку.

Що повинні знати українці призовного віку в Німеччині

Наразі нічого не змінилося в законодавстві для українських чоловіків, які вже зареєстровані в Німеччині. Існуючі дозволи на проживання згідно з правилами тимчасового захисту залишаються чинними, а інтерв'ю Добріндта описує політичний намір, а не прийнятий нормативний акт. Будь-який крок щодо переведення українців призовного віку на індивідуальні процедури надання притулку вимагатиме конкретних правових кроків, а примусове повернення до країни, що перебуває у стані війни, зіткнеться з серйозними правовими перешкодами, як підкреслюється у попередженні Ради Європи.

Тим не менш, напрямок руху зрозумілий, і чоловікам, яких це стосується, слід уважно стежити за розвитком подій, а не вважати статус-кво постійним. Чоловіки віком від 23 до 60 років, щойно прибулі, вже підпадають під суворішу лінію ЄС, якщо вони не пройшли військову службу. Будь-хто, хто не впевнений щодо свого статусу, повинен якомога раніше звернутися за кваліфікованою консультацією, задокументувати будь-які індивідуальні обставини, які можуть підтвердити клопотання про надання притулку, та стежити за тим, як Німеччина впроваджує нові європейські рамки, про які ми пояснили, коли нові правила ЄС щодо надання притулку набули чинностіДля ширшої спільноти експатів ці дебати є нагадуванням про те, що статус захисту в Європі може бути скоригований навіть через роки після прибуття.