Посланцям талібів у Німеччині схвалено депортацію

Посланці Талібану в Німеччині отримали дозвіл на роботу в Берліні та Бонні для надання консульських послуг, що сприяють подальшим депортаціям до Афганістану. Це рішення знаменує собою перший випадок з моменту захоплення влади Талібаном у 2021 році, коли представникам де-факто влади дозволено діяти в Німеччині. Це відбувається після прийняття хартії від 18 липня 2025 року, яка вивезла 81 афганського чоловіка з відхиленими заявами про надання притулку та кримінальними судимостями, що стало другим таким рейсом з моменту відновлення повернень.

Після 81 депортації співпраця за посередництва Катару поглиблюється

За словами офіційних осіб, операцію 18 липня було проведено за технічної допомоги Катару, який виступав посередником після того, як Німеччина призупинила діяльність посольства в Кабулі. За даними Міністерства внутрішніх справ, 81 чоловік перебував під наказом про висилку та був засуджений німецькими судами. Це був перший політ за часів канцлера Фрідріха Мерца та другий з моменту відновлення цієї політики; перший відбувся у серпні 2024 року.

Без визнання, лише технічні контакти

Берлін наголошує, що дозвіл двом посадовцям не означає дипломатичне визнання Талібану. Уряд заявляє, що контакти залишаються суто технічними та зосереджені на документах, що посвідчують особу, видачі паспортів та процедурах, необхідних для депортації. Речник Стеффен Корнеліус пов'язав акредитації з нещодавнім польотом і зазначив, що планується більше повернень. У повідомленнях йдеться, що посланці підсилять посольство Афганістану в Берліні та консульство в Бонні, де з 2021 року не вистачає персоналу.

Посланці талібів у Німеччині та їхня консульська роль

Міністерство закордонних справ заявило, що забезпечення належної консульської підтримки афганців у Німеччині відповідає суспільним інтересам, назвавши як приклад видачу паспортів. Чиновники стверджують, що функціонуючий канал зв'язку з консульським персоналом зменшує процедурні затримки та допомагає перевіряти особи перед рейсами. Згідно з численними повідомленнями, двоє нових співробітників прибули на вихідних 19-20 липня.

Органи ООН закликають припинити примусове повернення

Управління ООН з прав людини заявляє, що повертати людей до Афганістану «недоцільно» через триваючі порушення, а експерти ООН закликали до негайного припинення масового примусового повернення. УВКБ ООН продовжує вести попередження щодо неповернення, зазначаючи, що гуманітарні потреби є гострими, а міжнародні звернення не отримують достатнього фінансування. У нещодавньому брифінгу ООН було нараховано щонайменше 485 депортацій афганців у всьому світі між жовтнем 2024 року та липнем 2025 року, що попереджає про багаторівневі ризики для тих, кого відправляють назад.

Внутрішні дебати щодо напрямку політики загострюються

Жорсткіша позиція є частиною ширшого міграційного порядку денного уряду Мерца, який включає прискорення депортації засуджених правопорушників та посилення прикордонного контролю. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт виступав за прямі домовленості з Талібаном, щоб зробити депортації сталими, пропозиція, яка викликала критику з боку соціал-демократів та зелених за ризик легітимізації режиму. Депортації до Афганістану вперше відновилися за часів Олафа Шольца у серпні 2024 року, коли 28 чоловіків було повернуто після серії інцидентів із безпекою.

Правозахисні групи та юридичні проблеми

Правозахисні організації, зокрема «Pro Asyl», попереджають, що співпраця з «Талібаном» ставить під загрозу репатріантів та підриває зобов’язання Німеччини щодо прав людини, вказуючи на постійні репресії та відсутність судових гарантій. Вони стверджують, що депортації можуть порушувати принцип невидворення, якщо зберігається ризик переслідування або нелюдського поводження. Активісти також наголошують на складності моніторингу після повернення в Афганістані.

Контекст: Визнання Росією створює новий зовнішній фон

Росія офіційно визнала уряд Талібану 3 липня 2025 року, ставши першою країною, яка зробила це та прийняла повноваження посла, призначеного Талібаном, у Москві після виключення руху зі списку терористів у квітні. Інші держави підтримують робочі контакти без офіційного визнання. Визнання змінює регіональну дипломатію, оскільки європейські столиці, включаючи Берлін, продовжують відмовлятися від визнання, займаючись вузькими консульськими та безпековими питаннями.

Ситуація з правами людини залишається центральною

ООН нещодавно засудила арешти жінок та дівчат у Кабулі, що відбулися між 16 та 19 липня за ймовірне порушення дрес-коду, посилаючись на ширшу картину обмежень на освіту, роботу та пересування за часів правління Талібану. Ці події є ключовим фактором у застереженнях ООН щодо примусового повернення та в наполяганні Європи на тому, щоб будь-які контакти з владою обмежувалися оперативними питаннями.

Що буде далі з посланцями талібів у Німеччині

Урядовці заявляють, що готуються подальші рейси, і що канал співпраці залишатиметься обмеженим завданнями, пов'язаними з посвідченням особи та проїзними документами. Інформаційні платформи, що відстежують міграційну політику, зазначають, що практика депортації Німеччини до Афганістану залежить від згоди Талібану та сприяння третіх країн, що може вплинути на графік та обсяг. Тому влада та критики очікують подальшого правового та політичного контролю в міру продовження депортацій.